Батьківські збори за темою: "Школа виховання. Розвиток творчих здібностей молодших школярів"

Здавна відомо, що виховання дітей здійснюється насамперед вдома. Школи, студії, гуртки, безумовно, дають знання, формують уміння та навички. Але це тільки надводна частина айсберга. Увесь же непомітний зовні процес виховання глибинних основ особистості протікає безперервно, година за годиною, у сім'ї. Мета такого виховання — допомогти маленькій людині вирости й сформуватися, однак не тільки це. Необхідно ще й «розбудити» подаровані природою можливості й здібності, простежити їх розвиток, зробити все, щоб дитина з величезним творчим потенціалом не була загублена, оскільки втрачене неможливо надолужити.

Я вийшов з дитинства, як із країни», — писав Екзюпері і якою буде ця країна — світлою і радісною чи похмурою і сумною - залежить від дорослих, переважно від батьків.

Передавати дитині все найкраще, що було надбане тобою, — ця потреба визначає статус того, хто був раніше дитиною. Передавати не заради одержання чогось у замін, а тому, що цього потребує серце. З'єднувати минуле з майбутнім заради того вічного, що притаманне в усі часи. Любити, радіючи взаємності, але не потребуючи її як обов'язкової, не прагнучи до неможливої симетрії...

Поки нам не довелося народжувати і виховувати дитину, спостерігаючи усім серцем за її першими кроками, ми самі ще не вийшли з дитинства, скільки б років нам не було. Коли ж ми переступаємо цей поріг, стаємо батьками, життя розкривається поновому. Ми повинні оволодіти численними знаннями і навичками. На нас лягає новий обов'язок, можливо, найвідповідальніший у житті. Батьками не можна бути «не насправді», це і є батьківська педагогіка у найширшому розумінні цього слова.

Виховний потенціал сім'ї є набагато вищим за потенціал будь-якого иайпрестижнішого навчального закладу. Це відбувається тому, що в сім'ї увага акцентується на одній дитині, а, погодьтеся, яким би ентузіастом своєї справи не був учитель, він не в змозі стати матір'ю чи замінити батька для кожного з 20—30-ти вихованців. На жаль, у школі діти рідко роблять «відкриття». У системі освіти переважає установка на загальний інтелектуальний розвиток особистості, основним показником якої є рівень шкільної успішності. За нормативним підходом до оцінки успішності навчальної діяльності школяра креативнІсть до уваги не береться. Традиційне оцінювання як здібних передусім учнів з високим рівнем шкільної успішності нерідко зумовлює «нечутливість» учителя до роботи з розвитку творчих здібностей учнів. Поступово у дітей згасає бажання щось придумувати, фантазувати. Навіщо? Хто зацікавиться їхньою творчою уявою, енергією, нетерпимістю до стандартів, бажанням дискутувати і не погоджуватися? Але ж діти всі талановиті від природи, і кожен по-своєму неповторний. Чому ж у юнацтві здібності «зникають», і такі талановиті раніше творці перетворюються у сумних виконавців? Причин багато. Одна з них, думаємо, полягає у вихованні маленької особистості у сім'ї і... у вихованні самих батьків. Ви прагнете, щоб ваші діти були здібними і талановитими? Допоможіть їм зробити перші кроки сходинками творчості і не запізніться. Розвиток здібностей не можна відкласти на потім. А ще, допомагаючи дитині, думайте і вчіться самі. Ми так захоплюємося викладанням, що в нас немає часу вчитися самим.

Наші поради не дадуть вичерпних відповідей на всі запитання, а є збудником для самостійних роздумів і подальших пошуків власного шляху розвитку здібностей дитини.

Корисними для батьків виявляться знання специфіки вікового розвитку дитини. Так, старший дошкільний та молодший шкільний вік (саме його беремо до уваги) — це період накопичення нової інформації. Успішному виконанню цієї важливої життєвої функції сприяють довірливе ставлення до авторитету, підвищена сприйнятливість, чуттєво-образний характер мислення, ігрове ставлення до дійсності. Вік 6—8 років є періодом «найінтенсивнішого креативного становлення» (Г. Батищев), що має значні переваги для розвитку творчих здібностей порівняно з іншими віковими періодами людини (Л.Виготський, Л. Венгер, Н. Лейтес). Вітчизняною педагогікою і практикою (К.Ушинський, В. Сухомлинський) і світовою (Г.Песталоцці, Я. Коменський, Г.Дистервег) доведено, що творча діяльність є пріоритетною для дитини порівняно з репродуктивною. Таким чином, знання особливостей дитячого розвитку допоможуть зрозуміти, що своєрідність зазначеного віку проявляється у схильності до творчості у будь-яких виявленнях.

На жаль, більшості батьків важко визначити потенціал своїх дітей, тому вони непевні, які ж саме здібності розвивати у дитини. За результатами праць американського дослідника Гудленда, тільки близько 5% батьків вирішують це завдання. Щоб виявити інтереси і нахили дитини, необхідно ще у ранньому дошкільному віці створити сприятливі умови, за яких дитина виявила б власні можливості у різноманітній діяльності. Безумовно, видів художньої діяльності дуже багато і ознайомити з усіма ними дитину складно, однак можна знайти таку форму спілкування чи занять, що максимально поєднає різні види. Прояви здібностей вашої дитини обов'язково виявляться у будь-якій галузі діяльності, тільки треба уважніше придивитися.

Коли дитина пішла до школи, батькам необхідне більш точне усвідомлення її домінуючих здібностей. Вам допоможе тест-анкета, що розроблена зарубіжними вченими-психологами, спеціалістами в галузі дитячої психології А де Хааном і Г Ка-фом. Тест-анкета має 8 блоків-індикаторів з характерними ознаками тих чи інших здібностей.

1.  У вашої дитини чітко окреслені технічні здібності, якщо вона:

—  цікавиться найрізноманітнішими механізмами і машинами;

—     конструює   моделі,   апаратуру,   сама   шукає   причини   несправності механізмів, із задоволенням вирішує технічні головоломки;

—   ремонтує несправні механізми і прилади, використовує старі деталі для створення нових іграшок, знаходить оригінальні рішення;

—   із задоволенням створює креслення і ескізи механізмів;

—   цікавиться спеціальною, навіть дорослою технічною літературою.

2.  Ваша дитина має музичний талант, якщо вона:

—   любить музику і музичні записи, намагається бути там, де звучить музика;

—   швидко і легко відгукується на ритм, мелодію, уважно прислуховується до них, легко запам'ятовує;

—   співає або грає на музичних інструментах, виконує твори з почуттям і
настроєм;

—   створює власні мелодії,

—   навчилася або вчиться грати на будь-якому музичному інструменті.

3. Артистичний талант проявляється у вашої дитини у тому, що вона:

—   часто, коли їй не вистачає слів, виражає свої думки мімікою, жестами і рухами;

—   намагається викликати емоційні реакції в інших, коли розповідає щось цікаве;

—   змінює тональність і виразність голосу, мимоволі наслідуючи людину,
про яку йдеться;

—   охоче виступає перед аудиторією, особливо дорослою;

—   легко копіює звички, пози, вирази обличчя інших людей чи тварин;

—   пластична і відкрита до всього нового;

—   розуміє значення красивого або характерного одягу.

4. У вашої дитини простежується підвищений інтелект, якщо вона:

—   добре розмірковує, чітко мислить, розуміє причини і мотиви вчинків
інших людей;

—   легко і швидко засвоює шкільний матеріал;

—   ставить багато продуманих запитань, що відповідають ситуації;

—   читає книжки за власною програмою, що випереджає шкільну;

—   випереджає однолітків з навчання, однак не обов'язково має відмінні
оцінки, часто говорить, що у школі їй скучно;

—   краще і ширше за однолітків інформована про події і проблеми, що й не стосуються особисто;

—   мас почуття власної гідності і здорового глузду, розважлива і навіть
обачна;

—   дуже сприйнятлива і спостережлива, швидко і не обов'язково гостро
реагує на все нове і несподіване у житті.

5. Чітко окреслений спортивний талант, якщо дитина:

—   енергійна і постійно рухається;

—   смілива, не боїться синців і подряпин;

—   часто виграє в спортивних іграх;

—   невідомо, коли навчилася спритно вправлятися з ковзанами, лижами,
м'ячами;

—   краще за інших однолітків розвинена фізично і має гарну координацію
рухів, пластична і граціозна;

—   віддає перевагу іграм, змаганням над книжками і спокійними розвагами;

—   здається, що ніколи серйозно не втомлюється;

—   копіює улюбленого спортсмена.

6.  У вашої дитини літературні здібності, якщо вона:

—   розповідаючи   будь-що,  дотримується   обраного   сюжету,   не   втрачає головної думки;

—   полюбляє фантазувати чи імпровізувати на тему реальної події, при цьому висвітлює її під новим і незвичним кутом;

—   користується в усних чи письмових розповідях такими словами, що добре передають емоційний стан і почуття дійових осіб сюжету;

—   наділяє персонажів своєї уяви цікавими якостями, олюднює їх;

—   любить писати вірші, розповіді, не боїться створити роман про власне життя.

7.  Ваша дитина має здібності до наукової праці, якщо вона:

—     має    яскраво    виражену   здібність   розуміти    абстрактні    поняття    і узагальнення;

—   вміє чітко висловити власну чи іншу думку або спостереження, може їх записувати, але не маючи на меті похизуватися цим, а для себе;

—   має пристрасть до науково-популярних видань чи статей, випереджаючи однолітків   на  декілька  років,   віддає   перевагу   саме   цій,   а   не  літературі розважального спрямування;

—   часто намагається знайти власне пояснення причин різних явищ і подій;

—   із задоволенням створює власні проекти, конструкції, схеми, колекції;

—   не засмучується, якщо її винахід не підтримується іншими.

8.  Художні здібності вашої дитини проявляються, якщо вона:

—   не знаходячи слів, починає ліпити чи малювати, щоб виразити свій настрій і почуття;

—     у    малюнках    відображає    предмети,    людей,    тварин,    ситуації    у різноманітних проявах, а не зупиняється на тому, що найбільше вдалося;

—    виявляє   серйозне   ставлення   до  творів   мистецтва,   стає  уважною   і серйозною, коли розглядає скульптуру чи пейзаж;

—   маючи вільний час, залюбки ліпить, малює, комбінує матеріали і фарби;

—   намагається створити будь який витвір, що має прикладне значення,

—прикраси для квартири, одягу тощо;

—   сміливо висловлює власну думку про твори мистецтва, не соромиться їх критикувати, наводячи розумні аргументи.

Тепер, коли ви ознайомилися з блоками індикаторами, поставте оцінку (від 2 до 5) за кожну ознаку в них. Якщо певна характеристика особливо підходить вашій дитині,ставте оцінку 5, якщо ознака виявляється добре — то 4 і т. п (але не ставте оцінку нижче 2)

Підсумуйте оцінки всередині кожного з восьми блоків-індикаторів. Одержану кількість розділіть на число ознак здібностей в кожному блоці. Вже на цьому етапі вашої дослідницької роботи ви одержите найбільш виражені здібності дитини. Але на цьому ваша робота не закінчилася, тепер необхідно побудувати графік рівня інтересів вашої дитини. Побудуйте 2 осі координат. На горизонтальній розташуйте вісім (кількість досліджених вами блоків-індикаторів) позицій. На вертикальній через рівні проміжки — цифри від 2 до 5. На перетині проекцій середньої оцінки і виду здібностей поставте крапку.

З'єднавши вісім таких крапок, ви одержите потрібний графік. Він необхідний для того, щоб прийняти правильне рішення, якщо ви хочете, щоб дитина одночасно займалася музикою і спортом, а також відвідувала художню студію і математичний гурток. За результатами графіка можна оцінити перспективи дитини. Але не засмучуйтеся, якщо лінія графіка не має вершин, — адже запропонований метод виявлення здібностей за допомогою анкетування досить простий, а талант має властивість певний час не проявлятися яскраво і бурхливо. Відповідний вік для проведення тесту — 6—8 років, тобто на початку шкільного навчання. 3 цього періоду ми продовжуємо подорожувати по сходинках творчості.

Отже, ви вже припускаєте певні здібності у дитини. Розвивати тільки їх? Ні! Психологи вважають, що чим більше галузей діяльності, у яких проявляють себе діти, тим вони більш обдаровані. А геніальність — це прояв у всіх видах діяльності.

Практика підказує, що в дитинстві необхідно помітити у кожної дитини інтерес до новизни. Це її орієнтовна реакція. Якщо вона незадовольняється батьками чи вихователями, то поступово згасає. Тому важливо підтримати будь-яку ініціативу дитини. Ваш майбутній геній особливо потребує збагачення, максимального розвитку якостей, що в ньому проявляються. Отже, батьки повинні забезпечити це родовище, насичене різноманітною сенсорною інформацією, оскільки у цей час проявляється естетичне сприймання з своїм домінантно-сенсорним реагуванням.

Батьки повинні бути впевнені в здібностях дитини. В них має жити переконання, що зусилля їхніх дітей не минуть даремно, тоді це переконання автоматично перейде до дитини. У період молодшого шкільного віку формується ставлення дорослих до дитячої неординарності, талановитості, і отже, оцінка дитини до власних можливостей.

Між низькою самооцінкою і низькою реалізацією існує прямий зв'язок. Для розвитку здібностей необхідною є навіть не адекватна, а трохи завищена оцінка дитячих можливостей. У такому разі дитина матиме запас сил, зустрівшись з несподіваними труднощами, — адже всім відомо, скільки їх трапляється на шляху творчої особистості. До таких труднощів дитину треба готувати раніше, підтримувати її віру у власні здібності.

Цікавими є результати праць вчених Прессі, Вагнера, в яких досліджувалися талановиті в різних галузях люди. Визначилися важливі для розвитку геніальності якості:

—      в   дитинстві   всі   отримували   підтримку   від   батьків   у   розвитку пізнавальної діяльності;

—      вони  завжди  мали  шанс  розвинути  свій  інтелект  під  керівництвом професіонала;

—  їхні батьки і вони тісно спілкувалися з людьми близьких здібностей та інтересів;

—  їхній успішний досвід підтримали батьки.

                Вчений    Блум    також    виявив,    що    найважливішими    факторами,    що стимулювали талант, була наявність виключно позитивної атмосфери і підтримки батьків щонайменше протягом 10-ти років дитинства, а також їхнього активного впливу Таким чином, без високої оцінки здібностей та підтримки батьків здібності можуть не розвинутися.

       Нами відзначалося, що в молодшому шкільному віці високим є авторитет дорослих. Оскільки діти багато чого навчаються, наслідуючи батьків, то й дорослі повинні у повсякденному житті хотіти і любити вчитися.

Згадується давня притча. Молода жінка, що чекала свого первістка, прийшла на пораду до старого мудреця. Вона запитала, як треба виховувати дитину, щоб та виросла розумною і мала інші чесноти. Старець, подивившись на жінку, відповів їй, що вона вже запізнилась... Отже, починати треба з себе.

Будь-який спеціаліст у різних галузях має можливість підвищити власний рівень компетентності і тільки «професія» батьків не має жодного інституту підвищення кваліфікації. В США та інших західних країнах такі курси орієнтовані, насамперед, на розвиток особистості вчителя через художню творчість. Дорослі люди складають вірші, грають у виставах, створюють музику тощо, тобто через мистецтво розширюють бачення світу, а, отже, і власного предмета викладання. Для батьків головним предметом творчості є їхня дитина. Думається, що подібні інститути потрібні нашим батькам, де вони вчилися б творчо переробляти педагогічну інформацію, відмовлятися від звичних стереотипів, сміливо використовувати нові методи і краще розуміти своїх дітей. Дорослі, можливо, «згадали» б про власні незатребувані здібності і підняли свій творчий рівень.

На нашу думку, сім'я, в якій батьки займаються самовдосконаленням, має перспективу того, що в ній виростуть духовно розвинені діти. Творити одному набагато важче, ніж разом з рідними людьми, — і творцем може бути і найстарший, і наймолодший. Батьківство не для ледарів і егоїстів. Атмосфера нсзаспокоєності на досягнутому має створюватися в кожній сім'ї. Творчість — це не тільки радість самовираження, а ще й розчарування і прикрості. Навіть авторитети роблять помилки. Т. Едісон говорив, що він зробив тисячу помилок і вчився на кожній з них. Отже, батьківство є копіткою працею.

Одним з методів, що стимулює творчість дітей, є розвивальні ігри. Вони дають матеріал для розуму і створюють свободу радісної творчості, характеризуються невимушеністю. При цьому дорослі також виховують у собі такі якості, як терпіння, витримка, уміння приймати зважені рішення. Дитина розвиває фантазію, уяву, образне сприймання, а також уміння здійснювати пошук залежностей і закономірностей, класифікувати і систематизувати матеріал, комбінувати тощо. Дорослим необхідно брати участь в іграх, урізноманітнювати їх розповідями, казками, придумувати, фантазувати разом з дитиною. В іграх дуже добре допомагати стати дітям на шлях відкриття. Але, на думку психологів, свобода творчості не повинна перетворюватися на стихію, важливо тактовно й непомітно привчити дитину до співпраці.

Еліксиром для розвитку душі й тіла є природа. Пейзажі художників, розповіді про природу не зможуть передати гармонії, якою переповнюється

душа наодинці з нею. Спів птахів, шепіт пшениці, плескіт хвиль — такі моменти запам'ятовуються на все життя, особливо якщо пізнавати її у творчих іграх. Кожний крок дитини має бути експериментом, дослідженням, що допомагає відкривати щось нове і невідоме. Маленька людина має відчути себе в ній творчою силою. Досвід таких дій народжує в дитині потяг до оновлення думок і почуттів, потребу у постійному внутрішньому русі, в пізнанні нового, в співчутті і переживанні.

Творчість починається із спостереження і осмислення. Навчіться самі і навчіть дитину «бачити» красу палаців, парків, парканів. Вчіться відчувати настрій дерев, квітів, помічати кольори і відтінки пелюсток, листя і передавати їх словами чи малюнками. Прагніть до того, щоб дитина ставилася до природи як до живої істоти, оскільки спостереження і добрі вчинки сприяють творчому процесу. Більше розмовляйте з дитиною, цікавтеся її думками: А як ти думаєш? Чому ти так міркуєш? Дайте їй можливість вільно висловити власні враження. Досвід свідчить, що необхідно розширювати доступний дітям набір інтелектуальних дій, заохочувати до активного створення різних і оригінальних ідей. Образні висловлювання — це поєднання інтелекту і почуттів.

Більшість навчальних програм розвивають конвергентне мислення, звужують його межі розв'язанням логічних завдань. Важливо «включати» дітей в заняття музикою, ритмікою, сценічним мистецтвом тощо. Ваше особисте ставлення до музики і живопису також передається дитині. Ось декілька простих прийомів, які можуть застосувати батьки в повсякденному житті, щоб зацікавити дитину музикою. Запропонуйте дитині вслухатися в оточуючий її світ, прислухатися до звуків у квартирі, за вікном. Пограйте з нею у звукову «відгадайку» закривши очі, намалювати словами картину «Що відбувається на вулиці». Всі знайомі предмети мають певний звук, коли падають, рухаються, працюють. Нехай ваш маленький співрозмовник розповість і навіть відтворить голосом звук предметів, який в них «ховається». У такій грі дитина не тільки слухає, а й копіює і творить звуки сама. Поекспериментуйте зі звуками, шукайте найбільш вдалі словесні характеристики, щоб вони асоціювалися з поняттями сильний, тихий, дзвінкий, глухий, прозорий, грубий, ніжний, спокійний. Повторенням звуків можна створити звуковий рух, а в ньому простіше відчути настрій заклику, колискової, тривоги тощо. Обов'язково розмовляйте з дитиною, проведіть паралелі звук — образ.

Звук може бути і енергійним, і сумним. Поміркуйте разом чому це відбувається. В будь-якій казці ви знайдете дійову особу, подію, явище, які можна озвучити. Спробуйте разом «оживити» події. Можливо, не тільки звуками, а й створеною пісенькою, мелодією.

Добре було б ознайомити дитину з невеличкими шедеврами, проде­монструвати красиві твори. Не забувайте, що мова йде про красу образності, емоційності, змістовності. Поміркуйте з вашим юним слухачем про характер музики, що звучить у концертному залі. Чому «Ранок» не схожий на «Хід гномів» Е. Гріга? Як ми відчуваємо ранок у музиці? А, можливо, що зовсім не ранок відчує ваша дитина? Як здогадуємося, що гноми не стоять на місці, а рухаються? Можливо, так крокують солдати? Подискутуйте з дитиною. Розмова з нею підкаже вам ще безліч запитань і, головне, підкаже дитині запитання до вас. Для нас, дорослих, важливо звуками музики розбудити фантазію і образне мислення дітей.

Отже, прищепити смак творчості можна у будь-якій справі, навіть у повсякденному житті, треба мати тільки бажання і любити своїх дітей.

Таким чином, в сім'ях діти мають гарні шанси вирости творчою особистістю, якщо виконуються такі умови:

1.Батьки активно займаються самовдосконаленням, цінують спорт, мистецтво або інші інтелектуальні види діяльності — і це є природною часткою їх життя.

2.  Батьки мають високі моральні якості і впевненість, що зусилля їхніх дітей спрямовані на успіхи.

3.   Батьки  стають  першими  вчителями  дитини  і  їм  притаманні  увага, спостережливість, розуміння світу дитини, бажання підтримати її у будь-яких починаннях.

4. Батьки передають дітям всі ті творчі здобутки, що мають самі.
 Пам'ятаєте, як сказав Екзюпері «В кожній людині вбито Моцарта.. ». І яке щастя, коли Моцарт залишається жити, якщо потяг до творчості «прокинувся» рано — тільки навчившись ходити — і батьки його помітили, і він злетів так високо. Пробуджуйте у власних дітях великого Моцарта всупереч усьому.

             Шлях дотворчоговдосконалення нелегкий. Саркастичне зауваження Сальвадора Далі «Не бійтеся досконалості. Вам її не досягти» — дітей не стосується. Вони нічого не бояться, крім нудьги. Тому бійтеся заспокоєності, закінчених висловлювань і однознаних формул, оскільки це бар'єр, за яким живуть сірість і однотипність.

        Кожна дитина має свій неповторний дар, який потрібно помітити, віднайти, відшліфувати. І тоді він засяє, заіскриться коштовним діамантом.

Нехай дитячі очі

Горять, блищать, питають –

Чому на небі зорі?

Чому птахи літають?

Чому це тиша в небі,

Коли там місяць ходить?

Чому це хвилі в морі, Якщо кити там бродять?

Я відповім малечі

На всі їх запитання.

Нехай горять їх очі,

Хай світяться бажанням!

Література

1. Воронцов Д. Д., Маслов А. П. Русское искусство (в вопросах й ответах) Спб ,
Санкт-Петербургский гос. унив. педмастерства, 1997.

2. Доровской А. Й. Сто советов по развитию одаренности детей. Родителям,
воспитателям, учителям — М., Российское педагогическое агентство, 1997.

3. Кленов А. Там, где музыка живет — 2-е изд — М. Педагогика, 1986.

4. Лихва А. В. Система виховання у початковій школі – Х. : Вид. група «Основа», 2010.

5. Мистецтво у розвитку особистості :  монографія / За ред., передмова і післямова Н.Г. Ничкало. – Чернівці : Зелена буковина, 2006.

6. Спенс К. Популярная энциклопедия. Все о музыке — Минск, Белфакс,

1996.

7. Финкельштейн 3. Музыка от А до Я. Занимательное чтение с картинками и фантазиями  - Спб , Композитор,1997.

8. Фельдчер П.І, Лчберман С. 400 способов занять ребенка от 2 до 8 лет — Спб, Питер Пресе, 1996.